Forum | Chat | Blogs | Clubs | Love cards | Games | Photo albums | Beauty contest Memberlist Radio
Add to favorites Make startpage   
My profile
Communication
Fun
Useful
Information
Services
Language
Advertisement
    Mobile version of the portal new
To the page: Previous    1, 2, 3, 4, 5, 6   Next
Wednesday, 30 July 2008 Year
11:08     Add post to quote pad  
тре* йти гуляти з собакою, а голова й досі мокра... простуджусь, захворію і помру... цікаво, хтось буде плакати?.....
таке бздурство (як каже Капа)...
що за думки... icon_confused.gif
 

Add comment Comment: 5  (30 Jul 2008 15:52)
10:58     Add post to quote pad  
и если ты вдруг начал что-то понимать
и от прозрения захотелось заорать
давай, кричи, но тебя могут не понять
никто из них не хочет ничего менять



Люмен - гореть

 

Add comment Comment: 2  (30 Jul 2008 11:03)
09:56     Add post to quote pad  
Він був ангелом.
Таким, собі, звичайним, як його зображують на обкладинках журналів чи в книжках...
щоб не привертати увагу до себе, чи, ба, лякати людей він старанно приховував свої крила, тому навіть в літку ходив у довгому чорному плащі.
Ангел любив самотність... можливо навіть не любив, але йому більше нічого не залишалось у світі смертних... Він мріяв про кохання, таке велике, світле і чисте, але знав, що його мрії нездійсненні.
він займався звичими справами, навчався, по вечорах сидів в неті з горнятком чаю ліптон - індійські спеції, писав дивовижні вірші...
... це мало колись статись.... Ангел закохався... закохався у смертну.... кохання було приреченим....він знав і мучався, довго вагався, мріяв, писав вірші, не спав...
вечорами вони гуляли вуличками мрійливого Львову, сиділи в італійському дворику, ходили на Високий замок, дуріли на траві у парку Культури....
Коли ангел залишався на одинці, він думав.. багато... без сну... хоча сон йому і не був потрібен, в нього є вона, вона замінює йому все: повітря, їжу, крила... повністю і цілковито все.....
глибока ніч.... старий будинок у центрі міста, в одному вікні видніється крихітне полум*я свічки.......
краплі воску стікають сльозми, ангел підносить єдиний потік світла у кімнатці до білосніжного крила, спалах... крик відчаю і полегшення зриває сон голубів на даху......
гарячий липневий день... ангел спішить до пам*ятника Адоніса на Площі ринок.... там він надіявся побачити її, ту, з ким він провиде сьогоднішню ніч, він так довго чекав цієї ночі, і тепер крила йому не заважають.
..... ноги ставали ватними...... будинки злились в єдину незрозумілу пляму, в центрі хаосу стояла вона... і інший... вони захоплювали один одного в тенета обійм, і пристрасно цілувались.
Ангел не відчував землі під ногами, підійшовши він заглянув у її очі, в них небуло нічого, крім зухвальства і лукавості.......

 

Add comment Comment: 13  (30 Jul 2008 11:14)
To the page:   1, 2  
09:49     Add post to quote pad  
Хочу тиші.... повної цілковитої тиші... хоча вчені вумні дядьки кажуть, шо цілковита тиша зводить з розуму, але як можна навіженому зійти з розуму?
 

Add comment Comment: 5  (30 Jul 2008 10:49)

Tuesday, 29 July 2008 Year
10:24   думки в голос  Add post to quote pad  
мертві пальці міцно тримають голуба....... голуб живий, але він вже перестав боротись за право на життя...... а все могло б бути інакше.....
 

Add comment Comment: 3  (29 Jul 2008 14:15)
10:11     Add post to quote pad  
ні, ти мені не будеш снитись по ночах, бо мені ніхто ніколи не сниться
ні, я не вмію кохати, тому в ніку присутнє слово *відьма* (хто не знає, відьми не вміють кохати, їм не дано)
ні, я ніколи ні про що не пошкодую
ні, я не буду розводити сирість для грибків у моїй подушці
ні, я не буду розвозити шмарклі з губною помадою по лиці

так, я сучко, але я про це чесно попереджаю
 

Add comment Comment: 3  (29 Jul 2008 10:29)
09:56     Add post to quote pad  
Кохання - В ТОПКУ
 

Add comment Comment: 4  (29 Jul 2008 10:07)
08:26     Add post to quote pad  
вчора був надзвичайно кульний вечір. Стан пофігізму, життя у свому маленькому світі, де місця достатньо виключно для себе.
Люблю парк Культури, скільки б там людей не було, всеодно там затишно.
Доки йшла до парку зірвала гілочку (заплановано було всього лиш один листочок, але як вже вийшло) уважно роздивилась її.. почала обривати з неї листочки з найменшими помарками... мені це чомусь нагадало наше життя - виживають тільки найсильніші...
По дорозі купила пиво, не люблю, але чогось так захотілось, сіла на стадіон і дивилась на рожеві хмарки... Вони такі легкі, зауважила, що їх форма, і малюнок у них відсвічений сонцем, розбігаються....
у пам*яті пробігали події останніх місяців мого існування.... було б набагато легше, якби під час наших дій над головою загоралась лампочка, такий собі детектор на вірність: зелене світло - вчинила правильно, червоне - неправильно... а так ніхто не вказує на твої помилки... всетаки я не така сильна, якою намагаюсь бути...
Мої роздуми над чимось змістовним перервало голосне лускання ( я була з навушниками...) обернувшись на звук я побачила парочку, яка все ще голосно лускала насіння собі під ноги.. дивні люди, дивна в них романтика, і напевно погляди на життя в них такі ж дивні....
За роздумами я не помітила потемнілого неба, я б і не зауважила, якби його не розрізала блискавка...
Люблю Львів, самотність і стан пофігізму....

 

Add comment Comment: 20  (31 Jul 2008 21:19)
To the page:   1, 2  

Thursday, 24 July 2008 Year
10:06     Add post to quote pad  
небо кольору попілу... тяжке... але не давить, в таке навпаки хочеться падати...політ... шматочок адреналіну, приємна несвідомість десь в зоні сонцесплетіння... у нашому житті настільки не хватає адреналіну......
смерть - ось що справді наділяє знанням, занурення у підсвідомість, пізнання самого себе....
смерть... це кінець, чи тільки початок?..........


 

Add comment Comment: 9  (24 Jul 2008 14:56)
08:33     Add post to quote pad  
так похмуро..... ранок почався банально.... невиспавшись пити каву, яка не допоможе, але ритм серця зіб*є...
сум.. сум наповнює кімнату...так хочеться щось змінити, але незнаю що... для початку потрібно змінити себе, але що змінювати, якщо ніхто не вказує на твої помилки і недоліки!
біль, крик розриває тишу, але крик німий, він б*ється, виривається, душить, але не допомагає...
сльози.... сліз немає, вже давно.. невже можна розівчитись плакати? у горлі застряг комок, очі страшенно печуть, але сліз немає... можливо не так як всі? можливо не складаюсь на 90 з лишнім відсотків води, якщо сліз немає?
байдужість.. повний пофігізм... музика б*є по барабанних перетинках, заспокоює чи навпаки підбурює зробити якусь дурницю? забити на все і не харитись? правильно чи ні?...
сум... все що залишилось - сум...
 

Add comment Comment: 11  (30 Jul 2008 08:44)
To the page:   1, 2  

Menu
My blog
My comments
Favorites
Quote pad

The most ... blogs
The most ... post

Blogs list
Random blog
Random post

Blog author:
  Ірбіс
avatar

 Profile
 Private Message
 Love card
 Guest book
 Photo albums

Sections
Практична магі... 2

Polls

No new polls
 
Show all polls

«   February 2012   »
MonTueWedThuFriSatSun
0102030405
06070809101112
13141516171819
20212223242526
272829

 Regular readers: 
add yourself
add yourself

 Statistics: 
Today
  visitors 0
  views 0
Yesterday
  visitors 21
  views 19
This week
  visitors 21
  views 19
This month
  visitors 305
  views 305
This year
  visitors 1158
  views 1126

  Readers 10
  Posts 53
  Comments 194
View details

RSS

RSS Feed: .......у свому маленькому світі.......
 

Advertisement
To the page: Previous    1, 2, 3, 4, 5, 6   Next