| | | Sunday, 27 December 2009 Year |
|---|
 00:13 | |  |
| В чиїйсь долі,в чийомусь житті,в якійсь ситуації,у якомусь варіанті Я-Помилка.
Це сумно,безглуздо,дивно і смішно.Це правильно або неправильно,але вирішувати не мені.Я прожила більше шести тисяч днів,отже мій шлях став більшим,кругозір ширшим,життя коротшим,воля сильнішою,доля вередливішою,а я стала ще більшою помилкою.Іноді жалію про свою сутність,іноді мені байдуже,а іноді гризе сумління,що можливо колись я зламаю чиюсь долю.Особливого смутку це мені не приносить-сьогодні я по-іншому розцінюю життя та смерть.Я склала кубік-рубік і мені є чим пишатись.Останні досліди показують,що ти вже не така дурна як думаєш,більше того,досить таки розумна молода представниця роду Гомо Сапіенс нового покілля,з чим тебе,до речі і вітаю.Lflolfl? Live for love or love for live?Так і не знайшла правильної відповіді,тому вирішила закреслити love,і тому логічно припустити що залишилось live for live or live for live? Різниця не принципова...Я-Помилка
| | | | 00:12 | | |
| Дістане-дай знати...Нам є що сказати:
Вибирай-ти можеш бути перша,ти маєш знати більше-ти в мами не така як всі!
Вибирай, кому творити завтра-сьогодні це хтось інший, а далі маєш бути ти!
Вибирай!
Всі ці сльози,образи,страждання-гельоу,люди,відкрийте свої очі!Кожен з нас вибирає:які таблетки сьогодні їсти,яким способом здійснити суїцид,що вколоти в свою вену,якими сльозами сьогодні плакати і за ким страждати.Навіщо робити з нерозділених почуттів трагедію?Можна просто вибрати інший обєкт своєї "любові".Чому в лапках?Бо я не впевнена,що вона існує.Нє,ну звичайно ці хімічні процеси проходять в нашому мозку.Я вірю в ці етапи "любові":
1)Винекнення прихильності,на якому мають значення феромони обєкта
2)Саме захоплення,чи то пак,"кохання".На нього впливають фенілетиламін,нейротрансміттер, допамін.
3)Етап прихильності
Через 2-4роки,якщо звичайно не швидше,все пройде.Вот і вся любов.
"У всьому, що ми робимо, говоримо і почуваємо, є хімія..., - стверджує Фішер
Ну чому людям так важко вірити науці?Чому так важко зрозуміти,що кожен з нас вибирає своє життя?
Дістане-дай знати...Нам є що сказати:
Вибирай-ти можеш бути перша,ти маєш знати більше-ти в мами не така як всі!
Вибирай, кому творити завтра-сьогодні це хтось інший, а далі маєш бути ти!
Вибирай!
| | | | 00:04 | | |
| Я скучила...Мені тебе не вистачає.Все мало скінчитись не так,а як в старих добрих вестернах:герой рятує Її і вони вбивають всіх бандитів і їдуть на захід сонця...Все мало скінчитись хепі ендом,а його все не видно й не видно на горизонті,а це не правильно,бо всі фільми,крім Зоряних Війн5 ,13 Випробувань і Пятниця13 закінчуються добре...Ти здається й не далеко,але вже ніяк не близько...Мої пальці скучили за твоїми руками,обличчям.Ти цілував мої сльози...Маленькі деталі в тобі,ось від чого я шаленію,я складала тебе з них і невідомо чому з них вийшов ідеал...Ти був всім,що зі мною трапилось і чого не трапилось...Ти обіцяв мені хепі енд,але...Сірко,любий...
| | | | 00:04 | | |
| Старенька гітара,звуки і присмак цигарок,і дощ за вікном,і щось так повільно знімає втому...Ностальгія за часом,коли не доводилось приймати важливих рішень,коли можна було бути собою,коли можна було торкатись дощу танцем...
| | |
| Saturday, 26 December 2009 Year |
|---|
| 23:56 | | |
| Тебе нема і я зовсім самотня...Тебе нема і плачу...Тебе нема і я хочу теж не бути...Мені так невистачає тебе...Я сьогодні говорила з твоєю мамою...Ми плакали багато...Вона казала ти розповідав їй про мене...Пробач мені...Я мала вибрати тебе,мала бути з тобою...Натомість я вибрала його і все тепер так хриново...Я така пуста,всередині мене тиша і абсолютна самотність...В тебе така чудова мама...Пробач мене...Я така дурна...Вже стільки часу пройшло...Всі твої риси обличчя,твій голос,тон,інтонація...Я буду з тобою,швидше ніж ти думаєш,але дай мені час попрощатись з усім...Коли з татом станеться...Тоді я буду з тобою,тоді я піду до тебе...Я задаю питання:хто я?а всередині відповідь ніхто...Коли ти був поруч я точно визначала хто я,а тепер я краду частини чужого життя,щоб наповнити своє,бо я пуста...Мені так пусто...В мене купа номерів,але позвонити нема до кого...Мені так,що інколи навіть їхочеться відповідати на листи спами,головне щоб хоч комусь писати.Мені нема кого чекати...Ти був Тим Самим...В людей ж є набагато більші проблеми,але...Я здаюсь...я так більше не можу.Цього разу все буде остаточно.Почекай трохи...
| | | | 23:54 | | |
| Я сьогодні знову плачу...Я знову читала,але не книгу,а журнал.Я перечитувала там все і наткнулась на статтю...Там йшлось про те,як двоє людей зустрілись на війні,як їх в єдино обєднало горе,але доля жорстока...Вони обоє були живими,але так і не могли знайти одне одного.Чоловік писав тій жінці листи,дуже багато листів,він шукав її весь час...Він кохав її все своє життя...
Я знову плачу...Я думаю,чи хотіла б я,щоб мене так все життя кохали...Я знайшла в нас з ним спільні риси...Я ж теж пишу тобі листи...Глибоко в серці ми розуміємо,що не знайдемо своїх коханих,що не зможемо бачити цих облич,що ніколи не зможемо відчути тепло руки у своїй долоні,але кохаємо...Я сиджу на кухні і дивлюсь на мертве місто,на холодний дощ і депресивний листопад...Я так скучила за запахом твоєї шиї,твого волосся...Я б так хотіла читати для тебе...Якби ми просто загубились,я б шукала тебе,але надії нема-я знаю де мій коханий...Він лежить в холодній похмурій труні глибоко в сирій землі...
Я знову плачу...Пробач мені,ти так не любив,коли я плачу,ти так хотів,щоб я сміялась тобі,але ти цілував мої сльози і я заспокоювалась...А зараз їх ніхто не поцілує,зараз мені нема для кого читати...Зараз я є такою,якою була з тобою...Весела дівчинка-варятка, в якої в голові багато тараканів,яка закохана в те,чого ніколи не станеться,яка любить читати і трохи схиблена...Але в моїй крові різка нестача тебе...Я боюсь що не зможу сказати комусь іншому "Я тебе кохаю"...
Я знову плачу...
5.11.2009. 12:51
Твоя вірна і зрадлива Ксенія..
| | | | 23:54 | | |
| Все новий і новий приплив слів,думок...Я пізнаю щось незвідане,something new...Мене зігріває цей букет білих красивих квіток на столі і їх запах,що роздається на всю кімнату...Я просто припухаю від смаку своїх губ після ковтка вина..Такий солодко-кислий смак,такий пянкий і запашний.Коли я роблю новий ковток,то відчуваю як рідина повільно розходиться по моїх губах і переходить у ротову порожнину.Перше що я відчуваю це унікальний неповторний смак,який спочатку трішки кислуватий на початку язика,а потім ніжно обпікає мене своїм присмаком і що найдивніше в той момент я починаю відчувати запах кожного грона,кожної виноградини з якої було створено це вино...Відчувати запах ротом...це феноменально,але мені подобається такий розклад речей.А найприємніше у цьому всьому те,коли я торкаюсь язиком своїх губ,я відчуваю їх терпко-солодкий смак і їх запах і це наводить мене на думки про тебе...Про те,який смак твоїх губ коли ти мене цілуєш...Просто обожнюю смак твоїх губ після того як ти покуриш...Це просто зводить мене з розуму...Такий присмак я більше ніколи не відчую з кимось іншим...А ще я люблю,коли ти плавно переходиш з губ на шийку,це створює неймовірні відчуття...Стільки пристрасті,тепла та ніжності...А ще коли ти цілуєш мої долоні...Чомусь це мені зразу віддає такий спокій і впевненість у світі в цілому...Але коли ти торкаєшся моїх запясть я втрачаю себе...десь в зовсім потойбічних незвіданих світах...Світах загострених відчуттів...
| | | | 23:54 | | |
| Сорі,але я вже вийшла з твого фан-клюбу...Скукота одна,вибач за прямоту...Все настільки звиклося,що аж до тошноти....Так,іноді при одному твому вигляді мене вже тошнить і я ледве стримуюсь, щоб не пустити струю.Соррі чувак,але я свою посмертну записку в твій фан-клюб продала,чи то пак розумніше сказати віддала-подарувала іншій дєвачкє(дівчині,дівчинці,дівулі,дівасі,дєффачці,тьолці,бабі,бабьонці(походить від бабьонка)))),жінці,жіночці чи як би оту жалюгідну пародію іще назвати..а,пох...тепер вона-твоя проблема,і мене то всьо глибоко не колише,ібо зафакало...)Окай воз вронг сам таймс,бат ю нат бетер,-піздєц як хочеться сказати,але я зжимаю то все в собі й тихо йду,лишивши тобі конвертика на столі...Там лише моя анкета,яку я колись заповнила для вступу в твій фан-клюб і три простих слова,які люди повторюють кожного дня-Пішов на хуй!
| | | | 23:52 | | |
| По якому принципу нам розприділена наша "друга половинка"(надалі не писатиму в лапках,ібо впадло,але ви всі знайте,що воно все ж тіпа в лапках) і чи є вона взагалі?
І взагалі хто цю другу половинку нам розприділяє?
І як з пошматованим серцем ми ще можемо її знайти і взагалі вірити в це...як його...ах,так...кохання...
Галімі питання галімого дня...
Частина друга...
Блін,запуталась...
Хто ж я?
Не повністю сформований суїцидік,який не здійснив свого призначення?
Починаючий хірург,закінчений психопат,галімий митець,чи ваше НЛО?
Пліз,стап фак май мозг!Він і так зафаканий до прідєла...
Я собі значочок емовський купила в суботу,хожу і тішусь...Вирішла замутити традицію-кожного разу як буду їхати в інше місто требуде неодмінно купляти собі по одному значку...Ідєйка со смислом...Отже таки хакінчений психопат,так?)))
Ну і ладно...Хоча й в суїцидіку такого нічого страшного і нема...Блін,створила таке значення суїцидіка,як ніби діабетка...
Ура,я створила нове слово-термін...Да я вапшє,блін...карочє...ай ем суперсмарт...Словом...сила в значочках...бгггг)))А...ше забула похвалитись...я пахну МАНГО!!!!!Та й на смак така нічо...Делікатес,кароч...
В мене постійно таке враження,що я щось забула....
А,ше я дуж добра людина..Я би сказала,СУПЕР МЕГО добра!!!
Вот якщо ви почуєте десь в розмові СУПЕР МЕГО добра людина,то ви знайте-то я...нє,напишу себе,таку СУПЕР МЕГО добру з великої букви...вот...- то Я!))))
Я щось забула...
| | | | 23:52 | | |
| Якби я була порцеляновою лялькою,я б сказала,що мене розбили,якби з пластмаси-мабуть спалили...Але я лише маріонетка в чужих руках, а що майстер робить,коли його номер публіка вже вивчила?Він ховає стару маріонетку і робить собі іншу,придумує новий номер, а може навіть переходить в новий театр...І краще бути навіть пласмасовою лялькою ніж маріонеткою,що так гарно танцює в чужих руках,і здається маріонетка жива,здається вона з автором одне ціле,але вона лише тимчасова лялька...
Якби в серці були кістки,я б сказала,що мені зробили трепанацію...Наче вилкою в серце...Не звикати...Ці дні для суїцидіків найгірші і найстрашніші,бо коли місяць в повні суїцідіків тягне виконати всоє призначення...Важко не втратити все,немаючи нічого...Але шукати щастя на дні стакану не той вихід...У мене є гірший...зате назавжди...Якби я просто могла стати андроїдом...А може варто виконати своє призначення суїцидіка...Ця ніч буде найтяжчою...
| | |
|
| « February 2012 » | | Mon | Tue | Wed | Thu | Fri | Sat | Sun | | | 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | 12 | | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | | 27 | 28 | 29 | | | | | | | | | | | |
| Statistics: | | Today | | | visitors | 0 | | views | 1 | | Yesterday | | | visitors | 33 | | views | 33 | | This week | | | visitors | 33 | | views | 34 | | This month | | | visitors | 335 | | views | 342 | | This year | | | visitors | 1232 | | views | 1194 |
| | Readers | 13 | | Posts | 51 | | Comments | 90 | | | View details |
| RSS |
|
| |
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
Profile 
Private Message 
Love card 
Guest book 
Photo albums 
Clubs 
