| |  | View post |  |  Added: 30 Jul 2008 17:20 Post subject: | Чи може закінчитися життя ще задовго до смерті?
Чи може мертвий бути соціально активнішим ніж живий?
Коли людина прощається з мрією це мабуть і є кінцем її життя і тоді починається млосне існування. Існування без мети гірше смерті, бо тим самим людина своїм існуванням наганяє зневіру на навколишніх.
Мертвих хоронять не через традиції, а для того, щоб захиститися від них, від негативних проявів смерті тіла.
Може так само треба ізолювати й тих, хто більше не живе, а лише існує, щоб вони не несли в світ заразу смерті - зневіру
| | | |  |
| Author | Comment |
|  Added: 30 Jul 2008 17:48
Post subject: | |
| | а ти не забув про нас - циніків - ми ж теж несемо зневіру - то що йдемо копати могилу? хоча спочатку треба домовитись про місце - і тут романтики не вийде... | | | Back to top | | |
| Added: 30 Jul 2008 17:55
Post subject: | |
| Але ж у нас є мрія, ціль життя. То ж цинізм може і є однією з цілей, а я про тих, хто живе як овоч - існує, інших не чапає лише на них впливає.
А чому романтики не вийде: лежати поряд десь на вершині гори, а якщо будуть надгробки то ще й яка романтика  | | | Back to top | | |
| Added: 30 Jul 2008 18:47
Post subject: | |
| | Цитата: |
Коли людина прощається з мрією це мабуть і є кінцем її життя і тоді починається млосне існування.
|
Коли вмирає мрія, то справді може здаватися, що життя закінчилося...
але в житті завжди є місце для народження нових мрій  | | | Back to top | | |
| Added: 30 Jul 2008 18:51
Post subject: | |
| І небіжчик може воскреснути. Та це все ж менш ймовірно.
Але є ж такі люди, які з кінцями розчарувалися в житті і добре, якщо вони колись ще оживуть, та до того часу вони своїм трупним смородом нищать навколишніх | | | Back to top | | |
| Added: 30 Jul 2008 18:55
Post subject: | |
| Хм... це ж не значить, що їх треба хоронити заживо 
Оточуючим варто або повернути розчаровану людину до нормального життя, подарувати їй оптимізм, або просто на якийсь час залишити в спокої  | | | Back to top | | |
| Added: 30 Jul 2008 18:59
Post subject: | |
| | Подарувати знову життя зможе той, в кого його з надлишком і той хто не скупий. Таких людей є дуже мало. Чомусь всі інстинктивно втікають від таких людей відчуваючи, що вони загрожують їх життю. Це мабуть гірше ніж маргіналу, але цим людям якось вже всерівно | | | Back to top | | |
| Added: 30 Jul 2008 19:06
Post subject: | |
| Втікають від тих, хто постійно прикидається слабким щоб витягувати з інших енергію. Є такий тип людей, які ходять все життя, ниють які вони хворі, бідні, нещасні, як їм погано, а самі нічого не роблять, щоб змінити ситуацію. Таких справді краще уникати.
А коли це - тимчасова деперсія, то допомогти не просто можна, а навіть треба. Поділитися душевним теплом і позитивними емоціями, для цього багато не потрібно - тільки трошки уваги | | | Back to top | | |
| Added: 30 Jul 2008 19:18
Post subject: | |
| І трохи енергії все ж ти віддаш.
Їх можна часом зустріти на вулиці, вони просять милостиню, та все ж більшість людей від них втікає, бо їх жене інстинк самозбареження. Проходиш повз і мурашки по тілі | | | Back to top | | |
| Added: 31 Jul 2008 09:10
Post subject: | |
| Чи може закінчитися життя ще задовго до смерті?
Чи може мертвий бути соціально активнішим ніж живий?
Коли людина прощається з мрією це мабуть і є кінцем її життя і тоді починається млосне існування. Існування без мети гірше смерті, бо тим самим людина своїм існуванням наганяє зневіру на навколишніх.
Мертвих хоронять не через традиції, а для того, щоб захиститися від них, від негативних проявів смерті тіла.
Може так само треба ізолювати й тих, хто більше не живе, а лише існує, щоб вони не несли в світ заразу смерті - зневіру
На тебе вплинув мій вірш? Це ти про мене!!! Я згодна! Я навіть мріяла, що мене визнають несповна розуму й ізолюють, але ні- лікарі не помічають відхилень... я справді цікавилась і цікавлюсь божевільними, але мова не про це...
Ти знаєш,зараза ця і не дуже хоче передаватися,якщо в людей все нормально з психікою і вжитті більш - менш лади, то не так просто посіяти в їх серця зневіру...
А щодо мене, то незважаючи на те що я - не живу, а лише існую,я завжди намагаюся людей підтримувати, заспокоювати, заставляти жити, а над собою знущаюсь, я навмисне псую собі життя і нерви, бо я в відчаї, я не маю цілі в житті, я не можу віднайти своє покликання, а займатися марудними справами я не можу, бо вони ще більше заганяють мене в відчай,роблять з мене зомбі.
Я не можу знайти собі місце в цьому житті...
Вибач, що загрузила, але це в мене болюче питання - "не життя, а існування"... | | | Back to top | | |
| Added: 31 Jul 2008 09:29
Post subject: | |
| | Ні це зовсім не про тебе. В тебе якщо й є якесь розчарування то воно тимчасове. Я про тих, ... як же ж це пояснити. Їх треба просто побачити і відчути холодок на шкірі | | | Back to top | | |
| Add comment | | Sorry, but only registered users can add comments. | | | | | |
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
